Інформація
28 квітня у Краснопільській ЗОШ І-ІІІ ступенів пройшов зворушливий урок патріотизму. Запросили на нього киянку, дитячу письменницю, волонтерку, авторку та виконавицю пісень – Світлану Кас’яненко (Radoslava Kvitca) та відомого «сурмача Майдану» волонтера та харків’янина – Костянтина Олійника. Ще під час подій на Майдані, вони об’єдналися у групу людей однодумців, назвалися мобільна концертна волонтерська група «Вольниця» і здійснили за час війни в Україні більше 400 концертів та здійснили 107 поїздок на Схід України аби підтримати наших бійців.
Пані Світлана співала і розмовляла дитячим мультяшним голосом, діти реагували дуже тепло а під пісню про війну наші учні сиділи дуже серйозні і уважні (немов би боялися пропустити щось важливе) слухали і брали активну участь відповідаючи на питання та підспівуючи пані Світлані. Дітлахів неабияк вразила гра на сурмі. Вони почули всесвітньо відомі хіти, що видавала голосна сурма Костянтина Олійника.
Пані Світлана подарувала школярам свої дитячі книжечки «На канікули в село», «Гарна господиня», «Бджілка трудівниця» та обіцяла співпрацювати і допомагати з дитячими піснями.
Мобільна концертна волонтерська група «Вольниця» у складі волонтерки, авторки та виконавиці пісень – Світлани Кас’яненко (Radoslava Kvitca) та відомого (сурмача Майдану) волонтера та харків’янина Костянтина Олійника відвідали малу батьківщину Володимира Фаренюка – село Безпечна.
Для жителів села Безпечна відбувся концерт , присвячений Івану Задорожньому. Присутні насолоджувалися свіжими піснями народженими війною. Володимир Фаренюк нагородив матір Івана Задорожнього орденом Матері, а пані Світлана Кас’яненко подарувала два альбоми авторських пісень: «Озеро Любові» та «У 5-му куті». Пісні про бійців та щире емоційне виконання пані Світлани примусили декого з присутніх навіть заплакати…
В залі невеличкого сільського клубу не було де яблуку впасти! Концерт для селян продовжувався майже до 23 години… Вдячні селяни подарували пані Світлані цілий оберемок ранніх квітів.
- Тричі закінчувала концерт… - сміється пані Світлана, - а потім знову продовжувала, бо людей все більшало і більшало. Публіка - чудова, вдячна, уважна, щира Ви, людоньки , і є справжня Україна! Одразу видно, що народ скучив за повагою до них… Говорили про все! Але було чути як і муха летить… Ось такі у нас селяни! Любіть Україну! – просила письменниця дітей та дорослих … І так це відбувалося якось легко, по справжньому. Сподіваємося, до нас ще приїдуть небайдужі, скромні люди. А ми будемо тягнутися, і ставати красщими.